Цей альбом не має ніякого відношення до музики гурту, це ніякий не струнний триб'ют, і навіть не спроба старого рокера випендритися та записати альбом з класичними музикантами. Тим більше, що, виявляється, гітарист Брюс Десснер отримав класичну музичну освіту у престижному Єльському університеті. Кронос квартет відомі далеко за межами академічного світу і, думаю, не потребують представлення. Разом вони записали цей класний альбом, який отримав гарні відгуки критиків (якщо це комусь важливо) і яким хочу і тут окремо поділитися.
Енергійна, динамічна, емоційна, красива, меланхолійна і світла музика. Особливо сподобалися перші дві композиції. Початок першої мабуть взагалі один із найпотужніших і найроковіших з будь-коли зіграних струнним квартетом. Складні рвані ритми нагадують швидше початок альбому Мешуги - здається, що далі підуть ударні, але музика раптом вщухає, проте не стає спокійною, а навпаки - повною емоцій, душевних хвилювань, які раз по раз важко стримати, аж поки не наступає бурхливий катарсіс-кінцівка.
[ame="https://www.youtube.com/watch?v=PcNzROh_P14"]https://www.youtube.com/watch?v=PcNzROh_P14
А що далі - можна почути трохи нижче: