Squirrel Nut Zippers
Склад:
Джим Метьюз (вокал, гітара, тромбон, банджо, фортепіано)
Кетрін Уелен (вокал, банджо)
Стюарт Коул (контрабас)
Різ Грей (фортепіано)
Кріс Філліпс (боробани)
Тім Сміт (саксофон, флейта)
Дже Уіндерхаус (тромбон, труба)
Девід Райт (тромбон, фортепіано)
Трохи лірики:
Джим і Кетрін познайомились у 91 році: обидвоє мили посуд у ресторані. А через рік вони перебрались до Кетрін у напіврозвалену фермерську хатину, містечко Чапел Хілл, Північна Кароліна. Робити було нічого, тож Джим розважався тим, що постійно слухав платівки Роберта Джонсона і касету з якимось блюзовим записом: ані назви пісень, ані того, звідки вона у нього взялася, Джим не знав.А Кетрін привезла з собою купу підозрілих компіляцій типу "Fred Astaire Dance Party!". Послухали вони все це день, послухали другий...Ясна справа, що це швидко набридло. І тоді у Джима з"явилась геніальна ідея: влаштувати вечерю, але не просту. Всі запрошені мусили захопити з собою музичні інструменти. І не просто захопити, а ще й зіграти щось адекватне) Проблема була лише в тому, що сама Кетрін вміла грати хіба що на нервах. Тому Джин влаштував їй прискорений "курс молодого бійця" і за 6 тижнів навчив грати на банджо. Задумана вечеря стала музичним дебютом Кетрін, а "вечері з музикою" потроху перетворилися в традицію. Незабаром таких от посиденьок стало замало і довелося придумувати назву (назва, доречі, позичена у одноіменних горіхових і карамельних цукерок, які випускаються ще з середини 20-х років). Тепер, вже з назвою, банда почала штурмувати різносортні забігайлівки, поки якесь підвальне бістро не дозволило їм зіграти у себе. Це був перший і останній випадок, коли Squirrel Nut Zippers грали за копійки. Вже через 2 тижні вони перебрались у пристойний нічний клуб, а також зайнялись всілякими халтурами типу домашніх вечірок і весіль ( ггг, згадався чомусь репертуар на нашому середньостатистичному весіллі
А потім прийшов 97 рік. Свінг відродився з попелу і знову набув популярності. Розвалені ферми, бістро і весілля залишились у минулому. І у нас з вами є можливість почути Squirrel Nut Zippers на власні вуха.Їхню музику я характеризую як суміш свінгу і hot jazz"у, приправленого регтаймом, клезмером і текстами, яким позаздрять навіть сотоністи
Squirrel Nut Zippers- це аж ніяк не глянцеві нічні клуби, жінки, обвішані коштовностями, танці по четвергам, сигари і мартіні по п"ятницям. Це привабливість небезпеки, хіть і брудні наміри
Ну це моє імхо, як-то кажуть)Дискографія:
1995 - The Inevitable (Mammoth rec.)
1997 - Hot (Mammoth rec.)
1997 - Sold Out (Mammoth rec.)
Squirrel Nut Zippers - 1997 - Sold Out [EP]
1998 - Perennial Favorites (Mammoth rec.)
1998 - Christmas Caravan (Mammoth rec.)
2000 - Bedlam Ballroom (Hollywood rec.)
2002 - The Best of Squirrel Nut Zippers as Chronicled by Shorty Brown (Hollywood rec.)
Отже,Tom Maxwell і Кen Mosher, котрі колись належали до оригінального складу SNZ, із відомих лише їм причин вирішили попрацювати самостійно. І вийшло непогано.
До альбому входять 4 пісні, відомі вам ще по SNZ. І 12 нових. Котрі зберегли дух попереднього бенду. Але звучать все одно по-своєму.
Я би сказала, що данний проект є також і jug band. Том і Кен явно експерементували із всілякими каструлями, тарілками, коротше, всім, що потрапило під руку. І з музичними інструментами вони не пожлобились. Буде і арфа, і віолончель.
На мою скромну думку, вийшло цікаво. Оригінально.
Хоча мені іноді не вистачає чуттєвого, глибокого голосу Кетрін.
Tom Maxwell & Ken Mosher (2005) -Maxwell Mosher
Оф.сайт
Майспейс
[ame="https://www.youtube.com/watch?v=9uiYp8xKjLM&feature=related"]Відео (моє улюблене, варто лише глянути на їхні пики
__ [ame="https://www.youtube.com/watch?v=VdAt4qWvz_8&feature=related"]Ще (в джазі тільки дівчата)
У стилі Бетті Буп
Ну коротше, самі дивіться, там відео купа.
Ввечері заллю кілька альбомів.
- Description
- swing/hot jazz
- Country
- usa
Last edited:
h-yeah:
