Swing

[Яся]

Мене чомусь страшенно совість мучає, коли я якусь свінгову тему роблю і альбоми (іноді доволі рідкісні) заливаю на сервер. Так як розумію, що свінг явно менше людей качатиме, ніж, примустимо, якийсь харкор)

Ну якби все, підбірка заливається. Зараз ще коротенький "супровід" надрукую)

Добавлено через 1 час 24 минуты
Не думала, що впоратись із цим завданням буде так складно. Адже коли я почала копирсатися в своєму компі, стільки всього познаходила, і все улюблене, все подобається – як тут не включити до збірки?
При відборі я ніякими особливими принципами не керувалась. Треки діляться на дві прості категорії: те, що стратегічно важливе для свінгу і те, що просто мені подобається.
До стратегічно важливого належать сестрички Ендрюз, Лайонел Хемптон, Royal Crown Revue і т.д. Неспроста також я почала із Короля свінгу, а закінчила Королевою) По ідеї, я мала б включити ще і It Don't Mean a Thing (if It Ain't Got that Swing). Але у збірці - неосвінговий варіант. Тому що, оригінал мені, прости Господи, не подобається (тільки не бийте).
На додачу є ще два бонуси- для ознайомлення з джиттербагом))
А взагалі..думаю, ви майже все і самі чули. Тому навіть не знаю, чи воно вам треба) Але мене попросили обрати пісні на свій власний смак і розсуд, отже, по-іншому б і не вийшло.
З. І. № 14, Janice Hagan, на жаль, лайвовий варіант, іншого не знайшла. Але я просто обожнюю цю пісню. А Eva Cassidy, №18, впринципі, не свінгова співачка. Але пісня в стилі. І вона пречудова.

Ось список, щоби не брали кота у мішку:

01 - Glenn Miller - In the Mood
02 - Squirrel Nut Zippers - Blue Angel
03 - Royal Crown Revue - Hey Pachuco
04 - Imperial Swing Orchestra - It Don't Mean a Thing (if It Ain't Got that Swing)
05 - Big Rude Jake - Speak Easy
06 - Ingrid Lucia & The Flying Neutrinos – Cry
07 - Casey MacGill - Swing Brother Swing
08 - Lionel Hampton - Lavender Coffin
09 - Lady Linn -I Dont Wanna Dance
10 - Indigo swing - Red Light!
11 - Sammy Davis Jr - Love Me Or Leave Me
12 - Dr.Zoot - Piece a Suga'
13 - Big Bad Woodoo Daddy - Minnie the Moocher
14 - Janice Hagan - Alright, Okay, You Win
15 - Andrews Sisters - Bei Mir Bist Du Schon
16 - Linda & The Big King Jive Daddies -Johnny Jingo
17 - Swing Kids - Sing Sing Sing
18 - Eva Cassidy - Wade In the Water
19 - Wolfgang Parker - The Mice, The Demons, The Piggies
20 - Ella Fitzgerald - Ev'ry Time We Say Goodbye

bonus - Jitterbag Stroll
bonus - Shim Sham Song


VA - Swing, Brother, Swing

[HIDE]Cкачать ( пароль www.neformat.com.ua ) [/HIDE]

З.З.І. До збірки входять просто мої улюблені пісні, під котрі я залюбки танцюю, їзджу в транспорті і т.д. Тобто вони зовсім не претендують на звання найкрутіших. Просто приємна музика, котра ненав"язливо ознайомить, і, сподіваюся, зацікавить свінгом тих, хто його не дуже й слухав.

 

[wanchope]

Могу составить альтернативный h-yeah:
Только у меня всё по классике)

 

[bre]

не знаю как вы, но я очень рад, что форум не зацикливается на одной тяжёлой музыке))

спасибо большое!

PS: ванчоп, заливай! тока чтоб не повторялись треки)

 

[Яся]

не знаю как вы, но я очень рад, что форум не зацикливается на одной тяжёлой музыке))

(

До речі, раз вже про класику) Майже кожен нео-свінговий колектив має у своєму доробку переспіваний старий хіт. Так от, раніше я колекціонувала такі пісні. Приміром, №17 - Sing Sing Sing не тільки Swing Kids грали, у мене штук 20, якщо не більше, її варіантів у різному виконанні. Старих, нових - різних. Може комусь цікаво)

 

[wanchope]

Гудмана с Круппой никто не переплюнет :no:

 

[Яся]

wanchope, таки ніхто.

А це ти до чого?:stupid:

Добавлено через 2 минуты
Все одно із "олдскула" я більше за все Лайонела Хемптона люблю))
Потім Джина, потім Міллера, а потім Гудмана))

 

[wanchope]

Я к тому, что исполненный Круппой и Гудманом "Синг Синг Синг" - это самый лучший "Синг Синг Синг" вообще :stupid:

 

[Яся]

wanchope, ну якщо стосовно Сінг, то із старенького так)
А із нового Свінг Кідс найкращі))

 

[wanchope]

VA - Swing Collection by wanchope

Benny Goodman - Let's Dance
Benny Goodman - Sing, Sing, Sing
Charlie Barnet - Cherokee
Charlie Barnet - Skyliner
Count Basie - Dark Rapture
Count Basie - One O'clock Jump
Duke Ellington - Satin Doll
Ella Fitzgerald & Duke Ellington - Take the 'A' Train
Glen Gray & The Casa Loma Orchestra - Woodchopper's Ball
Glenn Miller - Chatanooga Choo Choo
Glenn Miller - In The Mood
Glenn Miller - Little Brown Jug
Glenn Miller - Pennsylvania 6-5000
Harry James & His Orchestra - I'm Beginnning To See The Ligh
Harry James & His Orchestra - Two O'clock Jump
Jimmie Lunceford - For Dancers Only
Jimmy Dorsey - So Rare
Les Brown - I've Got My Love To Keep Me Warm
Lionel Hampton - Flyin' Home
Tommy Dorsey - Opus One

[HIDE]Cкачать ( пароль www.neformat.com.ua ) [/hide]

Добавлено через 16 секунд
Ну какбэ вот так)

 

[Яся]

Хемптона мало)

 

[wanchope]

Зато Миллера много :stupid:

 

[bre]

теперь ванчопу спасибо огромное!

я не усепеваю качать))

 

[wanchope]

wanchope, ну якщо стосовно Сінг, то із старенького так)
А із нового Свінг Кідс найкращі))

Хм... так практически под копирку переиграно :dontknow:

Добавлено через 1 час 21 минуту
-1000 мне по хардкор-котировке, я по кругу слушаю Леди Линн :stupid:

 

[Яся]

wanchope,ну так вони всі до оригіналу подібні, просто трохи інше звучання. У Свінг Кідс мені найбільше подобається.
У Бенні теж не зовсім оригінал-то, Сінг Сінг написав Луїс Пріма. Для Бенні. Але він і сам виконував цю пісеньку, і зовсім непогано)

Добавлено через 44 секунды

-1000 мне по хардкор-котировке, я по кругу слушаю Леди Линн

Ванчоп- романтик?)))

Добавлено через 1 минуту

01 - Glenn Miller - In the Mood

Glenn Miller - In The Mood

h-yeah:

 

[wanchope]

Ванчоп- романтик?)))

Иногда говорили, что да :dontknow:

Ну эта композиция должна присутсвовать в любом сборнике свинга :stupid:

 

[Яся]

(((((

 

[ОС?БА_1]

Яся, у тебя история реально больше похожа на историю танца. А история свинга как музыки складывалась немного иначе.
Начнем с корней.

Все почалося з рег-тайму

Ну во-первых между регтаймом и свингом пропущено еще очень много чего =) Регтайм, каким мы его знаем, появился еще в 80-90-х годах XIX века. А на самом деле регтайм еще начал появляться в 50-х.
И название его, которое переводится как "рваный ритм" имело смысл еще тогда, потому что он был основан на типично африканской народной ритмичной структуре "3 на 2", которая уже к 90-м годам была значительно упрощена. В формировании регтайма точку над і поставил Скотт Джоплин, и уже у него структура "3 на 2" была упрощена. В основном это происходило благодаря все большему вливанию европейской культуры в африканскую.
Во-вторых не регтаймом единым формировался джаз. Джаз сформировался именно из слияния специфических черт регтайма и блюза. При чем (имхо) куда больше повлиял блюз. Подтверждением этому можно считать то, что начиная с образования бибопа регтайм в джазе потерялся почти полностью. А блюз дал джазу (в т.ч. свингу) его практически неотьемлимую черту - ритм "шаффл". Кстати регтайм, начали позже играть тоже в шаффле. Даже старые джоплиновские стандарты исполняли в шаффле, хоть первоначально они такими не были.
И третье. Пропущен важный пункт - Dixieland (жителей Нового Орлеана называли Dixies. Соответственно Новый Орлеан и окресности - Dixieland). Именно та музыка, которая обьежинила блюз с регтаймом и стала первым ярким представителем джаза.

Тепер уявляйте. Знекровлену Америку. Банкротство всього, чого можна і не можна. Безробіття.

Ну лично я делаю из этого немного другие выводы:smile:
Действительно, времена Великой Депрессии разорили Америку. И в условиях общенациональной нищеты спрос на музыкантов начал падать. А в Новом Орлеане концентрация музыкантов была слишком велика. Вот и начали люди искать себе другие места для заработка. Таким образом исполнители диксиленда, кто по отдельности, а кто целыми оркестрами, кочевали по стране. Так временно стлица джаза перекочевала в Чикаго, и недолго там задержавшись, переползла в Нью-Йорк. И появление свинга с моей точки зрения было связано с развитием диксиленда, выползшего с локальной новоорлеанской сцены, и набравшего по пути в Нью-Йорк все новых и новых интересных стилистических вкусностей.

 

[Яся]

Яся, у тебя история реально больше похожа на историю танца. А история свинга как музыки складывалась немного иначе.

помиляєшся. У мене історія СВІНГУ. Як культурного явища. Де танці і музика лише складові.

Цитата:


Все почалося з рег-тайму

а ця фраза стосується суто свінгдансу, там же ясно сказано, тому все, що ти написав нижче, втрачає сенс. Адже я ніде не стверджувала, що свінг як музика виник лише "регтаймом єдиним" , читай уважніше

Добавлено через 6 минут
По-моєму, це

Знекровлену Америку. Банкротство всього, чого можна і не можна. Безробіття.
Навіть успішні до того оркестри були змушені скоротити кількість музикантів. І що робили такі бідолахи? Приєднувались до танцювальних оркестрів, котрі існували паралельно із джаз-бендами, але вважались чимось на порядок нижче.

Справа в тому, що музика "мігрувала", якщо можна так сказати. Діксіленд і блюз теж зародились у певній місцевості, але це не завадило музиці розповсюдитись на куди більшу територію.
Величезна кількість музикантів з Півдня і того ж самого Заходу переїздила до Гарлему, чорного поселення у Нью-Йорку

і це

Ну лично я делаю из этого немного другие выводы
Действительно, времена Великой Депрессии разорили Америку. И в условиях общенациональной нищеты спрос на музыкантов начал падать. А в Новом Орлеане концентрация музыкантов была слишком велика. Вот и начали люди искать себе другие места для заработка. Таким образом исполнители диксиленда, кто по отдельности, а кто целыми оркестрами, кочевали по стране. Так временно стлица джаза перекочевала в Чикаго, и недолго там задержавшись, переползла в Нью-Йорк.

по-різному висловлені ідентичні думки. Тільки моя без оформленого висновку. Оцього :

И появление свинга с моей точки зрения было связано с развитием диксиленда, выползшего с локальной новоорлеанской сцены, и набравшего по пути в Нью-Йорк все новых и новых интересных стилистических вкусностей.

Добавлено через 2 минуты
:smile:

 

[ОС?БА_1]

cсори, вот это

Величезна кількість музикантів з Півдня і того ж самого Заходу переїздила до Гарлему, чорного поселення у Нью-Йорку

я как-то пропустил

 

[Яся]

plow, та нічо.
Ти молодець взагалі :up:

 

[ОС?БА_1]

plow, та нічо.
Ти молодець взагалі :up:

это взаимно кстати:in_love:

Добавлено через 13 минут
кстати кто реально хочет нормально разшариться в джазе от истоков где-то до 50-х годов - читайте Джеймса Линкольна Коллиера "Становление джаза". Книга тяжеловато читается, слишком энциклопедичная она, а так же будет не до конца понятна для людей не знакомых с теорией музыки. Но по информативности конкурента ей не найдешь

 

[John Doe]

Да книжка отличная, очень толково изложено, даже если чисто технические выкладки пропускать всё равно интересно

 

[uliss]

Яся ти неймовірно крута, немає слів просто...
:in_love::in_love:
Усьо розумно і чьотко, аналітичний підхід, широке освітлення нюансів, супер...
я щось завтикав щодо сабжу, цікаво було почитати, дякую :agree:

 

[Яся]

На мене напала ностальгія.
Схотілося повернутися до сабжу, але так лінь писати самій. А тема нео-свінгу залишилася зовсім невисвітленою.
Чому би тоді не почитати, що з цього приводу думає Меган Віртанен, пітерська радіоведуча джазової програми, організатор єдиного в своєму роді щорічного свінг-балу (в СНГ), ретро дівчина, коротше, одним словом, swing girl до кісткового мозку.

К концу двадцатого столетия, когда останки всех направлений андеграунда были погребены в могиле, выкопанной глобальной массовой культурой, у многих возник вопрос: ”Что дальше?” Иными словами, после примитивного вопля битников, после пассивного сопротивления хиппи, после умышленной антисоциальности панка, какая новая форма культурного бунтарства могла возникнуть? По иронии, это форма, использующая в качестве отправной точки именно то общество, которое критикует: нео-свинг.

С первого взгляда на это движение кажется, что оно имеет в своей основе ностальгию, а не социальный критицизм, но при более близком рассмотрении можно увидеть особую форму сопротивления: выбор в пользу оптимизма и осознания собственной уникальности. Нео-свинг представляет собой культурное бунтарство в его наиболее разрушительной форме: бунтарство, использующее для своих целей символы существующего порядка. Это достигается через отрицание ставших традиционными схем потребления и принятие забытых или же игнорированных культурных аспектов, таких как музыка, танец, манеры, одежда и т.д.

Наиболее явно нео-свинг выражен в выборе музыки и одежды, причём основное место занимает не только и не столько оригинальность, сколько качество (во всех отношениях) . Одежда, которая не распадается по швам после первой стирки. Музыка, не процеженная через бездушное сито современного шоу-бизнеса. И, что наиболее важно, возрождение partner-dancing, той формы социального взаимодействия, которая столь долго игнорировалась и которую так и не смогла заменить ни одна технология.

Несмотря на внешние различия, все направления андеграунда разделяют глубокое несогласие с «культурой», распространяемой через масс-медиа. В мире «вечного настоящего» нет нужды в истории; единственным требованием является приобретение всего самого нового и модного. Поиск утраченных корней – то, что лежит в основе нео-свинга. Не удивительно, что область интереса лежит в пределах примерно от окончания Первой Мировой и до начала Вьетнамской войны – именно в этот период, несмотря на тяжёлую финансовую и политическую ситуацию, вера в будушее и оптимистичный взгляд на мир в обществе были в зените. Люди, вовлечённые в нео-свинг интуитивно ищут не академическую, но социальную историю, которая наиболее ярко проявляется в формах популярного искусства. Отсюда возник интерес к roots музыке, танцу, старым публикациям, vintage гипермужественной и ультраженственной одежде, классическим машинам и т.д.

Суть нео-свинга легче всего осознать через те музыкальные стили, которые являются предметом поиска и возрождения: свинг, джаз, блюз, кантри, рокабилли, вестерн свинг, акапелла и ду-воп. Все они - «полукровки», их создателями явились представители всех этнических групп и всех классов общества. Именно это разнообразие и отсутствие шовинизма и делает нео-свинг столь уникальным.

Как ни странно, именно развитие технологии – появление компакт-диска – позволило родиться нео-свингу. Современные свинговые музыканты обязаны своим процветанием массовому выпуску многих малоизвестных записей, которые до этого было невозможно найти или же они были слишком дороги. Можно сказать, что благодаря компакт-диску почти утраченное наследие roots музыки было нам возвращено.

Но всё же почему это движение возникло именно сейчас?

Во время Великой Депрессии музыканты и танцоры создали форму искусства, названную свингом, захлестнувшую страну благодаря своей позитивной энергии.

1990-е тоже стали своего рода периодом Великой Депрессии – Великой Депрессии Духа. Несмотря на «возрастающее экономическое процветание», количество бездомных никогда не было столь высоким; отсутствие уверенности в завтрашнем дне никогда не было столь тотальным; социальные взаимоотношения никогда не были столь сложными и конфликтными, сопряжёнными с постоянным риском и подверженными резким разрывам. Общество разделилось на десятки тысяч маленьких группок, требующих внимания. Результатом этого стала постоянная эмоциональная анемия. (Не говоря уже об изматывающей информационной перегрузке).

Депрессия может быть вызвана духовными факторами, но в конечном итоге она сказывается на теле. И тело должно найти средство к излечению. Таким средством стало возрождение наиболее эмоционально насыщенного танца 20 столетия. Вместо пассивного наблюдения за представлением, «аудитория» имеет возможность непосредственно выразить себя через ритм свинговой музыки, которая до сих пор воспринимается как «новая» большей частью слушателей, вскормленных на трёхаккордном гитарном роке.

Альберт Мюррэй называет свинговый танец ритуалом очищения, утверждения и торжества. Он помогает «изгнать тоску» и предоставляет богатые возможности бросить символический вызов социальной иерархии, предлагая свободу, невозможную в обычной жизни. На танцполе любой может стать королём или королевой.

Современной корпоративной системе удалось практически полностью уничтожить все ритуалы, стимулировавшие человеческое общение, ритуалы, позволявшие приятным людям встречаться в приятной атмосфере. Интернет-романы и знакомства по газетным объявлениям, столь частые в последнее время, являются дешёвыми и жалкими суррогатами, показывающими насколько пугающей стала степень отстранённости. Благодаря нео-свингу часть ритуала восстанавливается: танец стал способом знакомиться и люди, не умеющие танцевать, находятся в явно невыгодном положении.

Когда культурная стагнация заставляет задуматься о полном изменении существующего порядка в обществе, возникает необходимость в источнике вдохновения и базе для оценки, основанных на прошлых творческих достижениях. Эстетическое восхищение – не самая плохая основа. Сейчас это восхищение вызывают самые тривиальные, игнорировавшиеся ранее объекты – pin-up art, старые журналы, книги, одежда. Даже обычные предметы быта 40-х годов воспринимаются как источник эстетического удовольствия.

Интересно, что большой вклад в нео-свинг вносят представители старших поколений: историк джаза Джордж Т. Саймон; историк моды Джон Ландберг; бэнд-лидер Сэм Бутера; создатели Линди Хопа Фрэнки Мэннинг и Норма Миллер; музыканты, играющие с Лавэй Смит и Биллом Эллиотом, и многие другие. Это движение некоторым образом борется с одержимостью идеей «вечной юности», активно впитывая всю информацию, которую могут предоставить музыканты и танцоры старших поколений. Нео-свинг является общим знаменателем, сводящим вместе всех людей, находящихся в постоянном поиске того огромного творческого наследия, которое должно быть востребовано до того, как оно исчезнет навсегда.

 

[Botanik]

Яся, темы создавай. буду рад.

 

[ehnaton]

прочитав статтю, вперше таким чином взнав філософію стилю. в помірному ахуї. для мене вона є швидше екзистенційною капітуляцією. дуже радий, що просто слухав музику, і не переймався, що вони хочуть цим сказати.
крім названих свого часу Ф.Беконом визначень обмеженості людини, таких як idola specus i idola theatri зараз можна додати і такі собі idola temporis, які б підкреслювали фетишизацію часу неосвінгом. чому кожна групка людей потребує захищатись від інших купок своєю ідеологією, чому все так печально.
фраза "Это движение некоторым образом борется с одержимостью идеей «вечной юности»" взагалі пахне темним духом маніхейства. діонісій б протверезів від ретрослів, та його б швидко заколихала знайома йому вже раніше ретромузика.

 

[Яся]

Чесно кажучи, дуже важко вловити суть вищесказаного.
Я перечитала кілька разів. І от що.
Чудово, що ти слухаєш лише музику і не заморочуєшся нічим іншим. Але все ж ця тема не про музику. Остання є тут лише складовою. Ідеться про культуру. Про загальне поняття. Хотів би ти чи ні, погано це чи добре - але відродження свінгу призвело до появи такої собі субкультури. Мікросвіту. Зі своїми інтересами. Зі своєю музикою. Зі своїми заходами, зі своїми танцями.Зі своїм одягом, своїми зачісками, макіяжем - і ці речі дійсно є важливими для тих, хто себе ототожнює із swing kids. Нагадує старих добрих чолочників і іноді навіть смішить, так)
Але я не бачу нічого поганого в тому, що є люди, котрі не просто слухають свінг, а намагаються відродити стиль життя Золотої ери.
Зрештою, чому вважається нормальним не просто слухати певну музику, а носити мерч, ходити на відповідні канци і т.д. і т.п. А носити сукні, панчохи, поркпаї, спектейторси і колекціонувати вінтажні речі - ні?

 

[ehnaton]

Яся, радий, що те, що я хотів сказати, не було зрозуміто, певне перший і останній раз.
спектейторси - це теж, що і льорнета?
можеш декілька слів сказати і про Золоту еру? (отже не фетишизація а міфологізація )))
як мовою свінкідів називається сучасний Вік?

 

[Яся]

спектейторси - це теж, що і льорнета?

можеш декілька слів сказати і про Золоту еру? (отже не фетишизація а міфологізація )))

про неї йдеться впродовж усієї теми.
Золота ера - це період розквіту свінгової музики, бігбендів, балрумів, партнерських танців. Грубо кажучи.

як мовою свінкідів називається сучасний Вік?

Ніяк.
Знаєш, чому? Тому що свінг кіди розмовляють тією мовою, де вони живуть. Англійською, шведською - байдуже. І не існуєї у них своєї мови. І та ж Золота ера була названа так не ними, а істориками/муз.критиками, чи ким там. І звичайна пара, котра приходила потанцювати в Савой, не думала: "Вау, ми живемо в Золоту еру свінгу!"
Щодо сьогодні, так власне і такої назви, як "свінг кід" офіційно не існує. Була колись, у нацистській Німеччині. Це всього лише самоназва, яка найкраще вміщує у собі все, що цікавить цих людей (ну от називає себе дехто рокабілами і всі знають, що це означає). У нас, в Україні, їх немає. Є люди, котрі слухають свінг. Є люди, котрі ще й танцюють у Київсвінгденсклубі. Чисто зовні, стилем та якимись особливостями, не вирізняється ніхто. На жаль, як на мене.
У тих же Штатах все куди цікавіше. І те, що написане в статті -дійсно має місце.

Добавлено через 6 минут
Коротше, я так бачу, що все ж варто і мені самій написати кілька слів.

Добавлено через 37 минут
У викладеній вище статті Меган, зі своєї точки зору, описала передумови відродження свінгу.
Можна погоджуватися, а можна і ні.
Що ж сталося після? Коли з'явився нео-свінг і з чим його їдять?
Меган каже, що основною причиною було те, що молоді люди перепробували і переїли всього, що встигло прозвучати за період анабіозу свінгу. Їм хотілося чогось іншого. Але вони вирішили не вигадувати нове, а повернутися до старого і просто його відродити.
Вони відкопали старі платівки, прониклися, і, як це часто буває, стали їх перегравати. І значення людей, котрі просто захоплювалися періодом 30-40-х років - колосальне. Оскільки саме ця купка захоплених, як висловився müsteşrik, міфологізаторів, не дала цьому спалаху цікавості до свінгу згаснути.
Поки музиканти грали свою музику, інші починали копирсатися в історії. Свінг без танців - не свінг. Як танцювати - майже ніхто не міг показати. У хід пішли кіноплівки. Але, через специфіку танцю, вони мало чим могли допомогти. Знайшли двох чи не найстаріших свінгерів - темношкіру пару, котра відзнялася в легендарному Хелсапоппінсі. По-моєму, вони і досі танцюють)
У 1989 у Сан-Франциско відкрили перший нео-свінговий клуб. Не просто клуб. Там збиралися дійсно зацікавлені свінгом люди. І не тільки розважалися. Можна сказати, що це був такий собі клуб за інтересами, де збиралися різні теоретики, музиканти, критики. Говорили про музику, історію того періоду, обмінювалися платівками, навіть викрійками зі старих журналів. ІЧас там ніби застиг, якраз у 30-40-х роках.
Почали виникати танцювальні студії, музика була, вечірки були, танцювати вміли, одягу по різним блошиним ринкам/бабусиним скриням відкопали. Ніби все чудово.
Але не було масштабності, чи що.
Аж поки на сцену не вийшли Royal Crown Revue. В буквальному розумінні, якраз у тому клубі, про який я писала. Сталося це в 91 році. І дату їхнього концерту (я її не знаю, правда)))) можна назвати днем народження нео-свінгу. Ви можете запитати, чому так? Чому саме цей бенд такий знаковий? Адже були і інші. А тому, що вони не просто грали класичний свінг, а писали власні пісні, із новим, осучасненим звучанням, зберігаючи все ж вірність стандартам. І якось так вийшло, що їхня музика стала тією ланкою, якої не вистачало. А потім додалося трошки везіння - на хвилі популярності Royal Crown Revue запросили знятися в фільмі "Маска". І нео-свінг вирвався за рамки купки ретроманів та їхніх клубів по інтересам. До речі, не "Маска" є дійсно знаковим для свінгу фільмом, просто він найпопулярніший. Був ще і фільм "Свінг кідс" 1993 року, котрий показав той самий світ за дверима клубів, справжній дух і, на фоні нацизму, звісно ж, протест. Про який так любить говорити Меган. А добив усіх "Swingers"("Тусовщики") 1996 року.

Добавлено через 3 минуты
Кажуть, правда, що нео-свінг після свого короткочасного розквіту теж уже загнувся)
Я би сказала, що просто пройшла мода, все зайве відсіялося і залишилися лише дійсно зацікавлені люди. Тому що така вже властивість популярності. Мода на музику швидкоплинна. Мода на танці швидкоплинна. Просто мода як така не стоїть на місці. Але є ті, що не слідкуюють за нею. А просто так живуть.

 

[Cactoos]

чув пару виконавців. інколи слухаю. найкраще вживу або у навушниках. на колонках дуже рідко слухаю:dontknow: